Ехографічні і допплерометричні особливості фетоплацентарної системи при рецидивуючих ретрохоріальних гематомах

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-05
УДК 618.39-06:618.344-003.215-036.87-073.4:621.3.093-039

Мета дослідження: оцінити ехографічні і допплерометричні особливості фетоплацентарної системи при рецидивуючих ретрохоріальних гематомах.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 90 жінок, які були розподілені на три групи на підставі результатів клінічного обстеження і даних ультразвукового дослідження: 30 вагітних з рецидивуючою ретрохоріальною гематомою (основна група), 30 вагітних з ретрохоріальною гематомою, що виявлялася лише на ранніх термінах вагітності (6–12 тиж включно) (група порівняння) і 30 проспективно обстежених пацієнток з неускладненою вагітністю, що не мають значущої екстрагенітальної патології та обтяжених чинників акушерсько-гінекологічного анамнезу (контрольна група). До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні та статистичні методи.
Результати. З отриманих даних видно, що найчастіше повторні гематоми виникають у ретрохоріальній зоні (30,0%), а також міжоболонково (20,0%). Практично у кожної четвертої вагітної (23,3%) з рецидивуючими гематомами були виявлені внутрішньоплацентарні зони ішемії і локальних крововиливів (інфаркти). Інфаркти плаценти можуть супроводжувати будь-який варіант рецидивуючої гематоми і з однаковою частотою діагностуються в другій половині при спорадичній або повторній гематомі. Окрім візуалізації самої гематоми для прогнозування результатів і правильної оцінки клінічної ситуації важливий її об’єм. Гематоми великого об’єму були діагностовані у 13,3% вагітних з рецидивуючими матково-плацентарними крововиливами. Як видно з представлених даних, гематоми великого об’єму, зокрема сумарно з урахуванням множинності, наголошувалися в 14,3% вагітних, зазвичай у них потім і відбувалися передчасні пологи. Гематоми, епізоди рецидиву в яких продовжувалися до 20-го тижня гестації, відзначено у 59,6%, до 28-го тижня – у 40,4% спостережень. Гематоми з ознаками активної організації були виявлені більш ніж у 40% спостережень (43,3%), що надалі стало маркером сприятливого результату вагітності у цих жінок.
Висновки. У жінок основної групи (з рецидивуючою ретрохоріальною гематомою) діагностовано більш виражені порушення гемодинаміки, переважно в матково-плацентарній ланці кровообігу. Це обумовлено переважно порушеннями становлення і розвитку плаценти, а також мультифакторіальностю рецидиву крововиливів у плацентарному компартменті, що включає і гормональні, і гемореологічні порушення.