Особливості метаболізму естрогенів та стан грудних залоз у жінок після гістеректомії

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-06
УДК 618.18-039:618.14-089.85-089.168.1

Мета дослідження: оцінювання особливостей метаболізму естрогенів та стану грудних залоз у жінок після гістеректомії.
Матеріали та методи. Нами були обстежені 156 жінок з міомою матки, що є основним показанням для виконання гістеректомії. Всі пацієнтки з міомою матки залежно від віку були розподілені на дві клінічні групи: 1 група – 67 хворих, які піддалися гістеректомії в пізньому репродуктивному віці (36–44 років, у середньому – 40,9 ± 0,9 року); 2 група – 89 пацієнток, які оперуються в пременопаузі (45–47 років, у середньому – 45,9 ± 0,2 року). До контрольної групи увійшли 20 практично здорових жінок аналогічного віку. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи.
Результати. Рівень співвідношення досліджуваних метаболітів у пацієнток з певним розміром міоми матки в пізньому репродуктивному віці і в пременопаузі був зіставний і не мав принципових відмінностей. Крім того, виражені порушення метаболізму естрогену констатовані у хворих з поєднанням міоми матки, гіперплазії ендометрія та аденоміозу – у 60,0% спостережень коефіцієнт 2-ОНЕ1/16а-ОНЕ1 становив < 1. Проведено дослідження стану грудних залоз у жінок основних груп залежно від показників метаболізму естрогену в сечі. У 3 пацієнток із співвідношенням метаболітів естрогену > 1,5 констатована відсутність змін в грудних залозах. При коливанні цього показника в межах 1,0–1,5 будь-яка патологія грудних залоз до проведення гістеректомії була відсутня у 20,8% пацієнток. При співвідношенні 2-ОН-Е1/16- ОН-Е1 < 1 різні форми фіброзно-кістозної мастопатії діагностовані у всіх хворих.
Висновки. Пацієнтки з міомою матки, яким передбачається проведення гістеректомії зі збереженням придатків матки, входять до групи підвищеного ризику щодо виникнення і прогресу захворювань грудних залоз у післяопераційному періоді. Метаболізм естрогену у жінок з міомою матки до і після проведення гістеректомії, порівняно із здоровими жінками, характеризується підвищеним утворенням метаболічно активного 16-а-гідроксіестрону. Отримані дані необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.