Прогностична роль імунно­гормональних та ультразвукових маркерів у відновленні репродуктивної функції у жінок з ендометріозом після лікування

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-11
УДК: 618.11-006.2-07-08:618.177-089:618.177-089.888.11

Мета дослідження: визначити прогностичну цінність імунно-гормональних та ультразвукових маркерів у відновленні репродуктивної функції у жінок з ендометріозом після проведеного лікування, з урахуванням варіантів реалізації фертильності в природному циклі та у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проспективне порівняльне дослідження проведено на 120 жінках репродуктивного віку з безпліддям та лапароскопічно й гістологічно підтвердженим ендометріозом. Пацієнток рандомізували у три групи залежно від обраної лікувальної тактики: лапароскопічна абляція/ексцизія з подальшим вживанням дієногесту (n = 40); лапароскопічна резекція ендометріом із включенням у програми ДРТ та підтримкою PRP-терапією (n = 40); передопераційна терапія антагоністами GnRH з подальшою лапаротомією (n = 40). Оцінювали рівні АМГ, CA-125, кількість антральних фолікулів (КАФ), інтенсивність болю за шкалою VAS, частоту вагітності та рецидиви протягом 12 міс спостереження.
Результати. Найбільш прогностично сприятливі результати щодо відновлення фертильності отримано у пацієнток із збереженим оваріальним резервом (АМГ ≥ 2,3 нг/мл, КАФ ≥ 7), низьким рівнем CA-125 (≤ 55 Од/мл) та мінімальним больовим синдромом (VAS ≤ 3 бали). Частота вагітності впродовж року була найвищою у групі лапароскопічного лікування з дієногестом (62,5%), дещо нижчою у групі лапароскопії + ДРТ (55,0%) та найнижчою у групі GnRHантагоністів з лапаротомією (37,5%).
Висновки. Комплексне оцінювання імунно-гормональних та ультразвукових маркерів дозволяє формувати індивідуальний прогноз відновлення фертильності та оптимізувати вибір лікувальної тактики у жінок з ендометріозом.