Динаміка імунно­гормональних та ультразвукових маркерів у прогнозуванні результатів лікування жінок з ризиком синдрому гіперстимуляції яєчників: мультицентровий аналіз та перспективи персоналізованої терапії

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-14
УДК: 618.177-089.888.11:618.11-007.61-006.04-073.43:616-092.9

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) залишається одним із найбільш серйозних ускладнень програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), особливо у жінок з високим оваріальним резервом.
Мета дослідження: оцінити ефективність персоналізованих протоколів стимуляції яєчників, спрямованих на профілактику СГЯ та покращення репродуктивних результатів у пацієнток високого ризику.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване проспективне дослідження за участю 120 жінок з високим ризиком СГЯ, яких розподілено на підгрупу А (n = 43), підгрупу Б (n = 37) та контроль (n = 40). У підгрупах А та Б застосовували протоколи з антагоністами GnRH, подвійний тригер овуляції (GnRH-агоніст ± низька доза hCG), агоністи дофаміну (каберголін), посилену лютеїнову підтримку та стратегію «Freeze-all». У контрольній групі використовували стандартну стимуляцію з hCG-тригером та базовою лютеїновою підтримкою. Моніторинг включав трансвагінальне ультразвукове дослідження, визначення
рівнів антимюллерова гормону, естрадіолу та прогестерону.
Результати. Частота клінічно значущого СГЯ становила 4,7% у підгрупі А та 2,7% у підгрупі Б, тоді як у контролі – 17,5% (p < 0,05). Клінічна вагітність встановлена у 55,8% (А), 48,6% (Б) та 35% (контроль; p < 0,05). Частота викиднів становила 9,1% (А), 10,8% (Б) та 21,4% (контроль; p = 0,05). Кількість отриманих ооцитів та рівні естрадіолу були порівнянними між групами. Персоналізовані схеми дозволили знизити ризик СГЯ при збереженні високих показників результативності ДРТ.
Висновки. Комплекс персоналізованих заходів, що включає модифіковані протоколи стимуляції, подвійний тригер, агоністи дофаміну та стратегію «Freeze-all», є ефективним підходом для профілактики СГЯ у жінок з високим ризиком та сприяє підвищенню частоти клінічної вагітності при зниженні частоти викиднів.