Результати порівняльного аналізу динаміки клініко­функціональних змін у жінок на різних етапах лікування після функціонально­щадних гінекологічних операцій

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-13
УДК 618.1-008-089.168.1-07-0368

Мета дослідження: оцінити результати порівняльного аналізу динаміки клініко-функціональних змін у жінок на різних етапах лікування після функціонально-щадних гінекологічних операцій.
Матеріали та методи. За результатами клініко-статистичного дослідження первинної медичної документації гінекологічного стаціонару викопіювані дані з 520 історій хвороби гінекологічних хворих, яким виконували функціональнощадні операції. Була проаналізована структура і динаміка гінекологічних захворювань, визначено питому вагу органозберігаючих операцій з різними видами доступів і об’єму хірургічного лікування. З цієї групи гінекологічних хворих була відібрана (з дотриманням правил статистичної і клінічної вибірки) основна група (224 жінки) і група порівняння (108 жінок), що була розподілена на дві підгрупи (після радикальних операцій і після консервативної терапії), зіставних за віком, стадією і тяжкістю захворювання. Критеріями включення в основну групу були жінки зі специфічними гінекологічними захворюваннями: опущення передньої і задньої стінки піхви II, III ступеня, з елонгацією шийки матки, цистоцеле і ректоцеле; міомою матки різної форми і розмірів (до 16–17 тиж вагітності); доброякісні утворення придатків матки та апоплексією яєчників у жінок репродуктивного періоду.
Результати. Встановлена висока прогностична значущість дії: вибору видів операційного доступу; клінічного діагнозу під час госпіталізації; вираженості і динаміки клінічних симптомів; особової тривожності, депресії, метаболічних і психоемоційних змін; акушерського і гінекологічного анамнезу; віку, наявності супутніх хронічних захворювань; суб’єктивної оцінки здоров’я; рівня медичної інформованості і компетентності; своєчасності і доступності клініко-діагностичних послуг тощо на вірогідність змін показників якості життя (за видами функціонування). Відповідно до розробленого алгоритму аналізу дискримінанта оперовані жінки були розподілені по групам прогнозованих змін (з позитивною динамікою показників якості життя; без динаміки показників якості життя; з негативною динамікою показників якості життя), складена таблиця, за якою можливо з високою достовірністю (88,6%) прогнозувати ефективність хірургічного лікування. Використання методу «дерева класифікації» дозволило оцінити ступінь вираженості якісних характеристик (діагноз, локалізація, вигляд операційного доступу тощо). Представлені прогностичні розрахунки дозволили оцінити рангову пріоритетність чинників, що впливають на ефективність лікування з визначенням найбільш значущих чинників (клінічний діагноз під час вступу, вираженість клінічних симптомів, вік жінок, показники шкали соціально-гігієнічного функціонування, наявність супутніх хронічних захворювань, обтяжений гінекологічний анамнез, соціально-психологічний стан, вираженість тривожності і депресії, рівень медичної інформованості тощо).
Висновки. Встановлені сприятливіші і достовірніші клінічні і медико-соціальні переваги проведення органозберігаючих гінекологічних операцій порівняно з радикальними операціями. Аналіз ефективності хірургічного лікування з проведенням функціонально-щадних операцій лапароскопічним доступом свідчить про найбільш сприятливі (порівняно з іншими видами доступів) показники основних видів функціонування в структурі якості життя на всіх етапах лікувального процесу (до і після операції і під час оцінювання віддалених результатів). При лапароскопічному доступі наголошуються кращі характеристики фізичного функціонування, соціально-побутової адаптації і здібності до самообслуговування, психоемоційного благополуччя, вираженості клінічних скарг, хворобливих проявів і сумарної шкали якості життя.