Материнські та перинатальні наслідки після допоміжних репродуктивних технологій у жінок із доброякісною патологією шийки матки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-15
УДК 618.3/.7-06:618.146-006/03:618.177-089.888.11

Мета дослідження: вивчити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у жінок із доброякісною патологією шийки матки.
Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу гестаційного періоду у 90 жінок, у яких вагітність наступила після проведених циклів ДРТ. До І групи (основної) включено 30 жінок із доброякісною патологією шийки матки, яким до вагітності було проведено аблативні методи лікування доброякісної патології шийки матки; до ІІ групи – 30 жінок із доброякісною патологією шийки матки, яким до вагітності не було проведено оперативних втручань на шийці матки. До ІІІ групи (контрольної) включено 30 жінок без соматичної та гінекологічної патології. Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. Фізіологічний перебіг вагітності спостерігався у 6 (20,0%) жінок контрольної групи та у 4 (13,3%) пацієнток І групи. У ІІ групі не було жодної жінки, в якої вагітність перебігала без ускладнень. Найчастішими ускладненнями вагітності у пацієнток основної групи порівняно з контрольною групою були: загроза переривання вагітності, загроза передчасних пологів, плацентарна дисфункція, затримка росту плода, анемія вагітних, бактеріальний вагіноз. У вагітних І групи частота ускладнень була значно нижча порівняно з пацієнтками ІІ групи: загроза переривання вагітності у І групі зафіксована у 15 (50,0%) жінок, у ІІ групі – у 25 (83,3%); затримка росту плода – у 7 (23,3%) та 11 (36,6%) пацієнток відповідно; бактеріальний вагіноз – у 2 (6,6%) та 11 (36,6%) жінок відповідно. Щодо перинатальних наслідків, то вагітності, які завершилися народженням живих дітей у І групі – 29 (96,7%), у ІІ групі – 26 (86,7%), у контрольній – 30 (100,0%). Фізіологічні пологи відбулися у 19 (63,4%) пацієнток контрольної групи та у 29 (52,7%) жінок основної групи, з них лише у 7 (26,9%) жінок ІІ групи. Найбільша частота патологічних пологів спостерігалась у ІІ групі – 15 (57,7%), на відміну від І групи та контрольної. Найчастішим показанням до кесаревого розтину у жінок І групи були аномалії пологової діяльності, що не піддаються медикаментозній корекції, – у 4 (13,8%) пацієнток, у ІІ та контрольній групі – дистрес плода у 8 (30,8%) та 5 (16,7%) жінок відповідно. Найчастішим ускладненням, що зустрічалося в післяпологовому періоді в обстежуваних жінок як основної, так і контрольної групи, була анемія. В основній групі привертає увагу лохіометра у 6 (10,9%) та субінволюція матки – у 3 (5,5%) випадках.
Висновки. Жінки з наявною доброякісною патологією шийки матки, які завагітніли за допомогою ДРТ, належать до групи ризику щодо невиношування та передчасних пологів, плацентарної недостатності. Для них характерна найменша кількість вагітностей, які завершилися народженням живих дітей, та високий відсоток патологічних пологів. Найменша частота ускладнень гестаційного періоду зафіксована у жінок, вагітність яких настала після використання ДРТ, та у жінок, яким було проведено аблятивні методи лікування доброякісної патології шийки матки, у яких вагітність настала через 1,5 року завдяки ДРТ, з цитологічним заключенням «негативний щодо інтраепітеліальних уражень». Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.