Особливості формування кишкової мікрофлори і клінічних проявів дисбактеріозу кишечника у дітей, народжених природним чином і шляхом кесарева розтину

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-18
УДК 618.4+618.5-089.888.61-06:616.34-008.87-053.31-08-039

Мета дослідження: оцінити особливості формування кишкової мікрофлори і клінічних проявів дисбактеріозу кишечника у дітей, народжених природним чином і шляхом кесарева розтину.
Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічну симптоматику дисбактеріозу кишечника у 77 дітей, народжених шляхом кесарева розтину, і 72 дітей, народжених природним чином. Крім того, нами проведено бактеріологічне обстеження 72 пар мати–дитина з приводу клінічно виражених форм дисбактеріозу у дітей. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, мікробіологічні, вірусологічні, біохімічні та статистичні методи.
Результати. Дисбіоз товстої кишки було виявлено в матерів у 76,3%, зіва – у 77,8%, носа – у 55,6% випадків. Мікроекологічні порушення у жінок переважно виявлялися на тлі хронічних захворювань органів травлення (47,2%) і хронічних гнійно запальних процесів різної локалізації: хронічний тонзиліт (16,2%), фурункульоз (5,6%), захворювання сечостатевої системи (20,8%) тощо. У 47,2% випадків матері скаржилися на дисфункцію кишечника, переважно у формі закрепів. У кожної другої жінки спостерігали дефіцит індигенних бактерій (переважно біфідобактерій і нормальної E. Coli), а в 40,3% випадках матері були колонізовані умовно-патогенною мікрофлорою (S. aureus, Candida sрp. і Clostridium spр.). При зіставленні мікробних карт фекалій матері і дитини в жодній парі не виявлено повної відповідності складу кишкової мікрофлори. У 15,3% випадків у матері і дитини у фекаліях виявлені ідентичні види умовнопатогенної мікрофлори (S. aureus, Clostridium difficile, E. coli Hly+). Виявлено, що у дітей, які вигодовуються матерями, що мають дефіцит біфідобактерій, – в 2,2 раза (RR = 2,2 [95% довірчий інтервал 1,5; 2,99]), ентерококів – в 3,4 раза (RR = 3,4 [95% ДІ 1,1; 13,2]), лактобактерій – в 6,2 раза (RR = 6,2 [95% ДІ 1,8; 20,8]) більший ризик мати знижений рівень популяції даних мікроорганізмів, ніж у дітей, чиї матері мають нормальний рівень популяції індигенної флори. Також було виявлено, що у дітей, які вигодовуються матерями, колонізованими S. aureus, в 1,6 раза більше ризик інфікування кишечника даним мікроорганізмом, ніж у дітей, чиї матері не є носійками стафілококу в кишечнику (RR = 1,6 [95% ДІ 1,2; 1,7]). З різних варіантів порушення мікрофлори товстої кишки у матері високу прогностичну цінність позитивного результату має дефіцит біфідофлори і колонізація товстої кишки S. aureus. Вірогідність розвитку аналогічних змін складу кишкової мікрофлори дитини в період грудного вигодовування становить 77,8–92,4%.
Висновки. Для дітей, народжених шляхом кесарева розтину, характерне тривале формування кишкової мікрофлори. У віці 2–3 року лише в 25,8% випадків ці діти мають склад, відповідний загальноприйнятій нормі. До 2-річного віку достовірно частіше, ніж у дітей, народжених природним чином, у них знижена кількість біфідобактерій (42–53,8%) і лактобактерій (17,4 27,4%), а також виявляються асоціації (31,8–72,5%) і персистенція умовно-патогенних мікроорганізмів. Діти, народжені шляхом кесарева розтину, мають більш виражену клінічну симптоматику дисбактеріозу кишечника і більший ризик розвитку в ранньому віці хронічного ентероколіту (RR = 1,5), атопічного дерматиту (RR = 2,2), кандидозу (RR = 3,4), залізодефіцитної анемії (RR = 2,02), синдрому нейтропенії (RR = 2,9), частих респіраторних інфекцій (RR = 2,7), ніж діти, народжені природним чином.