Тактика відновлення репродуктивної функції жінок після ургентних операцій на яєчниках

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-04-8
УДК 618.17/.5-036.8:618.11-089

Мета дослідження: вивчити особливості відновлення репродуктивної функціїжінок після ургентних операцій на яєчниках.

Матеріали та методи. Досліджували морфофункціональний стан яєчників у100 пацієнток із простою серозною цистаденомою (50) і зрілою тератомоюдо і після органозберігаючих операцій (кістектомія, резекція). Паралельнооцінювали менструальну і репродуктивну функцію. Оперативне втручанняусім пацієнткам виконувалося лапароскопічним доступом по загальноприйнятій методиці. З урахуванням об’єму проведеного оперативного втручанняобстежених було розподілено на три групи. У комплекс проведених дослі-джень були включені клінічні, ендокринологічні, біохімічні, морфологічні тастатичні методи.

Результати. Через один рік після операції число вагітностей, що закінчилисясвоєчасними пологами, переважало у пацієнток з незміненим оваріальним ре-зервом (підгрупа А). У хворих з підгрупи помірно зниженого оваріального ре-зерву передчасні пологи зафіксовані у кожної другої, з підгрупи з низьким оваріальним резервом своєчасні пологи не зафіксовані в жодної спостережуваної.У підгрупі з помірно зниженим оваріальним резервом у 2 рази частіше, ніж упідгрупі з незміненим оваріальним резервом зустрічалися такі ускладнення,як прееклампсія, загроза переривання вагітності і розвиток плацентарної дис-функції. При вивченні репродуктивної функції через 2 роки після оперативно-го втручання, було виявлено, що кількість вагітностей, що настали, була в 1,3раза менше порівняно з дослідженням через 1 рік.У хворих після кістектомії з приводу доброякісних пухлин яєчника кількістьвагітностей становила 18,0%, у спостережуваних після резекції – в 1,5 разаменше (14,0%). Слід зазначити, що 34,0% пацієнтки у 1 групі і 40,0% у 2 гру-пі запобігали настанню вагітності. Отже, зі всіх спостережуваних, таких, щоперенесли органозберігаючі операції на яєчниках і плануючих реалізацію ре-продуктивної функції, вагітність настала через 2 роки лише в кожної другоїжінки (50,0%). Водночас відсоток своєчасних пологів у підгрупі з незміненимоваріальним резервом був в 2 рази вище, ніж у підгрупі з помірно зниженимоваріальним резервом. Найгірші показники реалізації дітородної функції зафіксовані в обстежених знизьким оваріальним резервом, що характеризуються наявністю ускладнень:мимовільні викидні – 4,0%, вагітність, що не розвивається, – 2,0%.

Висновки. Пацієнтки з нормальним оваріальним резервом у більшості спо-стережень мають незмінені показники фертильності. Ускладнення вагітностічастіше виявляли у пацієнток з помірним зниженням і низьким оваріальнимрезервом, що необхідно враховувати при веденні вагітності у таких жінок.Отримані нами дані підтверджують думку про те, що у зв’язку з високою час-тотою безпліддя у пацієнток з пониженим оваріальним резервом після опе-ративного втручання в пізньому репродуктивному періоді показано викорис-тання допоміжних репродуктивних технологій для реалізації репродуктивноїфункції. Отримані дані необхідно враховувати під час розроблення алгоритмудіагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.