Особливості гормонального статусу у вагітних з міомою матки та їх новонароджених

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-01
УДК 618.14-006.36-06/618.3:616-053.31]-039:612.018

Мета дослідження: оцінити особливості гормонального статусу у вагітних з міомою матки та їх новонароджених.
Матеріали та методи. Проведений аналіз 299 обмінних карт і історій пологів пацієнток, розроджених за допомогою кесарева розтину в терміні 38–40 тиж, зокрема 235 – з множинною міомою матки. У зв’язку з поставленою метою були сформовані такі групи: І група (n = 101) – пацієнтки та їх новонароджені, перебіг вагітності асоційований з множинною міомою матки, з розмірами найбільшого вузла більше 5 см; ІІ група (n = 134) – пацієнтки та їх новонароджені, перебіг вагітності асоційований з множинною міомою матки, з розмірами найбільшого вузла менше 5 см; ІІІ група (контрольна) (n = 64) – пацієнтки без міоми матки, розроджені за допомогою кесарева розтину, їх новонароджені. Дослідження рівня гормонів проводили методом імуноферментного аналізу на автоматичному імуноферментному аналізаторі. Визначення рівня естріолу вільного, естрадіолу, пролактину, прогестерону, тиреотропного гормону, тироксину, трийодтироніну, кортизолу, дегідроепіандростерон-сульфату проводили з використанням стандартних тест-систем.
Результати. Нами виявлені тенденції до зниження рівня прогестерону, тестостерону, естріолу та естрадіолу в крові в новонароджених від матерів з міомою матки порівняно з ІІІ групою, проте отримані дані були в межах нормативних
значень і достовірних відмінностей нами не виявлено (p > 0,05). У тій самій пробі крові ми вивчили рівень гормонів щитоподібної залози і надниркових залоз матерів і їх новонароджених І і ІІІ груп. Так, у І групі рівень трийодтироніну становив у середньому 18,27 ± 7,9 нмоль/л, у ІІІ групі – 25,7 ± 14,01 нмоль/л і залишався в межах норми. Відзначимо, що даний показник на 27% був нижчий у І групі, проте відмінності не достовірні (p > 0,05). Тироксин вільний в крові пацієнток І групи в середньому був 12,12 ± 2,15 пмоль/л, у ІІІ групі – 11,49 ± 2,72 пмоль/л і відповідав нормативним межам. Рівень тиреотропного гормону у пацієнток І групи у середньому становив 2,02 ± 0,84 мкМО/мл, у ІІІ групі – 2,24 ± 1,6 мкМОЕ/мл. Цей показник був у нормальних фізіологічних значеннях. Достовірних відмінностей при вивченні гормонів щитоподібної залози в крові матерів І і ІІІ груп нами не виявлено, незважаючи на тенденції до зниження рівня трийодтироніну у пацієнток з міомою матки (p > 0,05).
Висновки. Незважаючи на відсутність достовірних відмінностей між групами, у жінок з міомою матки рівень таких гормонів, як естріол і естрадіол був нижчий (на 27% і 36% відповідно). Така сама тенденція відзначена і в показниках крові новонародженого: на 18% знижений естріол і на 16,5% – естрадіол. При аналізі рівнів тестостерону виявлено зниження даного показника на 16%, пролактину на 27% у жінок з міомою матки. У новонароджених рівень тестостерону був нижчий на 28% у І групі. У пацієнток з міомою матки наголошувалося збільшення рівнів тироксину, зниження трийодтироніну і тиреотропного гормону, але достовірних відмінностей не було (p > 0,05). У новонароджених рівні трийодтироніну і тиреотропного гормону були трохи вище, рівень тироксину нижче, ніж у новонароджених ІІІ групи. Так само в крові у пацієнток з міомою матки виявлена тенденція до збільшення рівня кортизолу, проте відмінності недостовірні. Отримані дані необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.