Реабілітація жінок після апоплексії яєчника
Ключові слова:
апоплексія яєчника, реабілітація, репродуктивне здоров’яАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-08
УДК 618.11-005.1-036.82
Мета дослідження: розробити патогенетично обґрунтований комплекс реабілітаційних заходів, направлених на поліпшення репродуктивного здоров’я жінок після перенесеної апоплексії яєчника і зниження частоти рецидиву захворювання.
Матеріали та методи. Нами вивчено 450 випадків апоплексії яєчника, з них 303 – ретроспективно за історіями хвороб жінок, пролікованих в гінекологічному відділенні і 147 – проспективно, пацієнток обстежено і проліковано. Залежно від клінічного перебігу захворювання були сформовані дві групи: I група – 175 жінок з геморагічною формою, II група –275 жінок з больовою формою. У всіх випадках детально вивчений анамнез життя пацієнток, захворювання, дані об’єктивного і бімануального дослідження. Кількісний аналіз гормонів крові проводили методом електрохемілюмінесценції за загальноприйнятими методиками. Під час госпіталізації до стаціонару у 40 пацієнток I групи і 40 жінок II групи вивчені концентрації фолікулостимулюючого гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, прогестерону, естрадіолу; через 1 міс після виписки зі стаціонару – відповідно у 40 і 40 (на 7–8-й день менструального циклу – фолікулостимулюючий гормон, пролактин, естрадіол, на 14-15-й день – лютеїнізуючий гормон, естрадіол і на 21–24-й – прогестерон, естрадіол); через 12 міс – у 30 і 30 (на 7–8-й день менструального циклу – фолікулостимулюючий гормон, пролактин, естрадіол і 21–24-й день – прогестерон, естрадіол). Оцінку функції яєчників (оцінка базальної температури, феномену зіниці, ступеня натягнення шиїчного слизу, кольпоцитологія) проводили на 7–8, 14–15, 21–24‑й дні менструального циклу через 3, 6, 12 міс після виписки зі стаціонару у 40 жінок I групи і 40 пацієнток II групи, через 18 міс – у 30 і 30 пацієнток відповідно.
Результати. За результатами оцінки функції яєчників було відзначено, що через 3–6 міс після апоплексії яєчника більше 50,0% жінок мали ановуляторний менструальний цикл, через 12 міс – 18,8%, 18 міс – 8,3%. Статистично значимих відмінностей між групами I і II не було виявлено. Гормональний фон пацієнток через 12 міс після апоплексії яєчника достовірно не відрізнявся від показників здорових жінок. Дані церебральної гемодинаміки на тлі проведеної терапії характеризувалися нормалізацією всіх параметрів, за винятком індексу пульсового кровонаповнення, який зберігався підвищеним в II фазу менструального циклу в обстежених обох груп захворювання у фронтомастоїдальному відведенні. У 27,2% жінок настала бажана вагітність, останні – запобігали настанню вагітності. Рецидив захворювання був виявлений через 6 міс у 2,9% обстежених II групи і через 12 міс в 1,2% жінок I групи (усього 3,9%).
Висновки. Проведення двох курсів патогенетично обґрунтованої реабілітаційної терапії протягом 12 міс привело до нормалізації майже всіх вивчених показників церебральної гемодинаміки, індексу резистентності судинного опору в раніше ураженому яєчнику, а також відновленню двофазного менструального циклу у 91,6% жінок і зниженню частоти рецидиву апоплексії яєчника до 3,9%.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

TЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
