Профілактика невиношування вагітності у жінок із дефіцитом маси тіла

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-03-1
УДК 618.39-06:616-055.2-056.57-084

Мета дослідження: зниження частоти невиношування вагітності у жінок із де-фіцитом маси тіла на підставі вивчення клініко-ехографічних та біохімічних особливостей, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне і функціональне об-стеження 200 жінок з дефіцитом маси тіла, з яких 100 отримували загально-прийняті діагностичні та лікувально-профілактичні заходи та 100 – удоско-налений нами алгоритм. До контрольної групи увійшли 30 вагітних.З метою зниження частоти невиношування та інших ускладнень вагітностінеобхідно використовувати індивідуально направлену гормональну та метаболічну корекцію, застосовувати клінічні, ехографічні, кардіотокографічні,допплерометричні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи.

Результати. Отримані результати свідчать, що у структурі дефіциту маси тілау жінок до вагітності зниження харчування (ІМТ 19,1±0,4 кг/м2) становило 50%,гіпотрофія І ст. (ІМТ 18,0±0,5 кг/м2) – 41% та гіпотрофія ІІ–ІІІ ст. (ІМТ 16,3±0,9 кг/м2)– 9% відповідно. Сумарна частота генітальної патології до вагітності у жінок іздефіцитом маси тіла становила 51,5%, серед різних нозологічних форм пере-важали порушення менструальної функції (16,5%), в інших випадках – сальпінгоофорити (9,5%); порушення репродуктивної функції (8,5%) та перенесенігінекологічні операції (9,5%). Установлено, що у вагітних з дефіцитом маси тіла збільшення маси тілавідбувається переважно (70–80%) за рахунок низької маси тіла. Жирова тканина становить невелику частину (до 20%) надбавки маси тіла, тобтоне відбувається компенсації дефіциту маси тіла під час вагітності, спосте-рігається недостатня надбавка маси тіла під час вагітності у пацієнток знизькою масою тіла.

Висновки. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та ліку-вально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту загрози переривання вагітності у І триместрі (з 20% до 10%; р<0,001), блювання вагітних (з 14%до 6%; р<0,001), залізодефіцитної анемії у І триместрі (з 36% до 16%; р<0,001),артеріальної гіпертензії (з 20% до 12%; р<0,001), бактеріального вагінозу (з10% до 4%; р<0,001), кандидозу (з 8% до 4%; р<0,001), загрози переривання вагітності у ІІ триместрі (з 44% до 24%; р<0,05), залізодефіцитної анемії (з 74%до 50%; р<0,001), плацентарної дисфункції (з 32% до 20%; р<0,05), внутрішньо-утробної гіпоксії (з 30% до 18%; р<0,001), затримки росту плода (з 12% до 6%;р<0,05), прееклампсії середнього та важкого ступеня (з 22% до 6%; р<0,001). Водночас частота термінових пологів збільшується на 4%, а передчасних – знижується на 6% відповідно.